Забезпечення біологічної безпеки населення є одним із пріоритетних завдань держави. Перш за все біобезпека стосується виникнення і боротьби із захворюваннями, небезпечними збудниками інфекцій. Одним з таких є сибірка: легко поширюється, володіє високою смертністю та вимагає спеціальних і невідкладних заходів з боку спеціалістів Держпродспоживслужби та фахівців медицини. 

     Сибірка – гостре небезпечне інфекційне захворювання всіх видів сільськогосподарських, домашніх і диких тварин, а також людей, яке спричиняється мікробами Аnthracis.

     Основним джерелом сибірки є хвора тварина, яка виділяє збудника в зовнішнє середовище з сечею, фекаліями, молоком, кров'янистими виділеннями ще до того, як з'являються характерні клінічні ознаки.

     Підстави підозрювати сибірку:

  • Раптова загибель тварин у пасовищний період на раніше неблагополучній території або після ґрунтових робіт, сильних злив і паводків.
  • Гострота і тяжкість хвороби, її септичний характер (пропасниця), наявність карбункулів, а у свиней - ознаки ангіни.
  • Швидкість розкладання трупів, відсутність заклякання, кров'янисті витікання з природних отворів.

     Враховуючи шляхи і основні чинники передачі збудника сибірки, населенню необхідно пам'ятати про небезпеку подвірного забою тварин без ветеринарного огляду, придбання м'яса в місцях «стихійної торгівлі» тощо, а також про необхідність термінового звернення за медичною допомогою в разі прямого контакту з твариною, з підтвердженим діагнозом сибірки та при наявності перших ознак захворювання. Особлива увага сільських жителів повинна бути приділена місцям випасання домашніх тварин, де раніше були розміщені худобомогильники.

     Служба ветеринарної медицини постійно вживає всіх необхідних заходів для запобігання нових спалахів. Та найбільш надійним засобом є вакцинація тварин, яку широко застосовують. Вакцинація створює стійкий імунітет, формування якого завершується через 2 тижні після введення препарату і триває він протягом року.

          Загальні ветеринарно-санітарні заходи профілактики сибірки передбачають проведення робіт з огородження й утримання в належному стані худобомогильників, старих захоронень худоби, біотермічних ям, знезараження ґрунту в місцях поховань сибіркових трупів; організацію постійного нагляду за санітарним станом місць скупчення худоби, заготівлі, переробки та зберігання продуктів і сировини тваринного походження; суворе дотримання правил утримання та внутрішньогосподарського забою худоби на м’ясо; заборону реалізації м’яса та інших продуктів забою для споживчих потреб людей і на корми тваринам без дозволу ветеринарного спеціаліста; чітке дотримання існуючих положень під час проведення агрогідромеліоративних, розвідувальних, будівельних та інших земляних робіт.

      До найбільшої, групи ризику можна віднести всіх тих громадян, які купують продукти тваринного походження на стихійних ринках, де нічого не відомо про клінічний стан тварин перед забоєм, а отримана продукція не піддавалась ветеринарно-санітарній експертизі. Тому нормою життя повинно стати правило – всі власники тварин, які утримують велику і дрібну рогату худобу та коней, повинні піддавати їх вакцинації від сибірки, які служба ветеринарної медицини планово проводить щороку.

     У разі купівлі тварин в особисту власність громадяни зобов’язані в установленому порядку  вимагати у власника паспорт на тварину або  зареєструвати придбаних тварин та викликати лікаря ветеринарної медицини для обстеження та щеплення.

 

Немирівське управління Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області