Вода в нашому житті займає важливу роль. В результаті  нераціональної людської діяльності вона може забруднюватись. Шкідливі хімічні  речовини можуть потрапляти до води поверхневих водойм. А оскільки значна кількість людей в селах використовує воду з криниць – вона також може забруднюватись. Все це в кінцевому може погіршувати стан здоров’я та зменшувати опірність організму до хвороб.

           Зараз, у зв’язку з літньою спекою  ми можемо шукати прохолоду в  відкритих водоймах. Щоб ваш відпочинок на природі не приніс несподіваних неприємних сюрпризів – зверніть увагу на  інформацію нижче.

           При виборі місця купання намагайтесь дотримуватись слідуючих рекомендацій.

 

  • Якщо на березі водойми встановлені таблички, які вказують на те, що купатися заборонено, то порушувати це правило не варто.
  • Місце для купання має бути чистим хоча б візуально.
  • Уникайте купатися у водоймах, біля яких є очисні споруди, заводи, фермерські господарства, у водоймах, де живе багато водоплавних птахів. Це загрожує забрудненням води їх калом, а, значить, у ній багато мікробів і паразитів.

      -     Не пийте та не дозволяйте дитині пити воду з річки, ставка чи озера. Стежте за тим, щоб діти не заковтували її під час купання.
      -     Ігноруйте купання у непротічних водоймах, бо в спеку в ній може розмножуватися кишкова паличка та інші  небезпечні для здоров’я мікроби.
      -    Не варто купатися відразу після сильного дощу, коли весь бруд, можливі забруднення пестицидами та добривами стікають у водойми.
      -    У воду в незнайомому місці входьте обережно. Особливо там, де багато водоростей, а дно мулисте: у водоростях можна заплутатися, а під шаром мулу можуть знаходитися травмонебезпечні предмети.
      -    Після купання обов’язково приймайте душ з миючими засобами, а можливі  подряпини  обробляйте антисептиками.
      -   Не  випробовуйте долю та не купайтеся в місці відпочинку, якщо там вже були випадки захворювання.
 

           Щоб не виникало спалахів інфекційних  захворювань, які можуть  поширюватись водним шляхом ( дизентерія, сальмонельоз, черевний тиф, холера, вірусний гепатит А, вірусні кишкові інфекції) важливо контролювати  якість води по  мікробіологічним та санітарно-хімічним показникам.

           Розглянемо детальніше, що означають санітарно-хімічні показники і на що вони впливають. 

         Санітарно-хімічні показники епідемічної безпечності води свідчать насамперед про наявність у воді органічних речовин та продуктів їх руйнування, що опосередковано свідчить про ймовірність її епідемічної небезпеки. Це спостерігається при забрудненні води водойм господарсько-побутовими стічними водами, стоками тваринницьких та птахівницьких комп­лексів тощо. Найбільш показовими з них є приведені далі.

     Перманганатна окиснюваність - це кількість кисню (в мг), що потрібна для хімічного окислення легко окислюваних органічних і неорганічних (солей Fe (II), H2S, амонійних со­лей, нітритів) речовин, які містяться в 1 л води. Окислювачем при цьому є КМп04. Найменшу перманганатну окиснюваність має артезіанська вода - до 2 мг 02 на 1 л. У воді шахтних коло­дязів цей показник сягає 2-4 мг 02 на 1 л, у воді відкритих водоймищ може бути 5-8 мг 02 на 1 л і більше.

     Біхроматна окислюваність, або хімічна потреба в кисні (ХПК) - це кількість кисню (в мг), яка потрібна для хімічного окислення всіх органічних і неорганічних відновників в 1 л води. Окислювачем при цьому є К2Сг207. Чисті підземні води мають ХПК в межах 3-5 мг/л, поверхневі - 10-15 мг/л.

     Біохімічна потреба у кисні (БПК) - це кількість кисню (в міліграмах), яка потрібна для біохімічного окислення (за рахунок діяльності мікроорганізмів) органічних речовин, що міс­тяться в 1 л води, при температурі 20 °С протягом або 5 діб (БПК5), або 20 діб (БПК20). БПК20 ще називають повною БПК (БПКпов). Чим забрудненіша вода органічними речовинами, то вищі її БПК.

     Розчинений кисень - кількість кисню, що міститься в 1 л води. Має значення для характеристики санітарного режиму відкритих водойм. Кисень повітря дифундує у воду і розчиняється в ній. Деяка кількість кисню утворюється внаслідок життєдіяльності хлорофільних водоростей. Поряд із збагаченням води киснем він витрачається на біохімічне окислення органічних речовин (процеси самоочищення водойми) і дихання аеробних гідробіонтів, зокрема риб. Аби не порушувалися процеси самоочищення і не гинули гідробіонти, вміст кисню у воді водойми не повинен бути менше ніж 4 мг/л. При надходженні у водойму стічних вод, які містять велику кількість органічних речовин, підвищується БПК і зменшується розчинений кисень, який витрачається на окислення органіки.

    Азот амонійних солей, нітритів і нітратів. Джерелом азоту у природних водах є розкладені білкові залишки, трупи тварин, сеча, фекалії. Внаслідок процесів самоочищення водойми складні азотовмісні білкові сполуки і сечовина мінералізуються з утворенням амонійних солей, які в подальшому окислюються спочатку до нітритів і врешті-решт до нітратів. Так само відбувається й самоочищення водойми від органічних азотовмісних забруднюючих речовин, що потрапляють у водойму у складі різноманітних стічних вод та поверхневого стоку.

           У чистих природних водах поверхневих і підземних водойм вміст азоту амонійних солей перебуває в межах 0,01-0,1 мг/л. Як проміжний продукт подальшого хімічного окислення амонійних солей нітрити містяться у природній воді у дуже незначних кількостях - 0,001-0,002 мг/л. Якщо їх концентрація перевищує 0,005 мг/л, то це є важливою ознакою забруднення джерела. Нітрати є кінцевим продуктом окислення амонійних солей. Наявність їх у воді за відсутності аміаку і нітритів свідчить про порівняно давнє надходження у воду азотовмісних речовин, які встигли мінералізуватися. У чистій природній воді вміст азоту нітратів не перевищує 1-2 мг/л. У ґрунтових водах може спостерігатися вищий вміст нітратів внаслідок їх міграції з ґрунту у разі його органічного забруднення, або інтенсивного використання азотних добрив.

           Немирівський відділ проводить моніторинг якості води водойм нашого району. У випадку  виявлення можливих забруднень водойм – інформація буде направлена у відповідні  служби та органи місцевого самоврядування.

 

З повагою
Завідувач відділу контролю
та профілактики хвороб            Анатолій Хмара