A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Райгородська громада
Вінницька область, Немирівський район

Історія села Салинці

  Салинці - село, засноване в 1700 році. Площа 0,927 кв. км. Лежить на правому березі річки Південний Буг, за 7 км від залізничної станції Самчинці та за 29 км від районного центру.

     Салинці - залишки пізньопалеолітичної стоянки поселенців трипільської культури, де досліджено 29 жител слов'ян.       

     Поблизу села Салинці виявлено залишки поселень трипільської культури доби неоліту, в одному з них, що датується 6-7 ст. розкопано 14 жител.

     Є поселення жаботинського віку. Це 1 км. на захід від села.

     «Село Салинцы расположено на правом берегу р. Буг, ниже Брацлава, от которого состоите въ 9 вер. Местность занимаемая селом благодаря близости реки и леса полъзуетъся прекрасным и чистым воздухом. Прихоть состоит изъ с. Салинцы и двух поселков: Мариановки, состоящей из трьох домов и близь лежащем оть села остров на р. Буг и Коржова, тоже в три дома. Салинцы образовались в 1700 году. Некогда Салинцы входили в составь Брацлавского староства (королевщины), а затем причислены к государственым имуществам. Тягостной барщины, подобной той, какую несли владыческие крестьяне, Салинские крестьяне не знали.

     Они помнют, что Салинцы даны были Государем в домостронную аренду сенатору Козловскому вмести с Зянковцами, Мачухой, Сорокодубами, Грабовцами и другими селами.

     В 1877 годе закончился строк владения Козловского. Одна земля отошла крестьянами, а леса и другие урочища остались за казною.

     Население Салинец было с давних пор православное, в 18 ст. как в других селах Подолия приняли унию, которая тут существовала до 1794- 1795 годов.

     Население большинство было с крестьян, главным занятием которых было земледение.

     Так как земли у крестьян мало, то они занимались рыболовлей, добычей вапна, белой глины, ткаством и другими видами деятельности.

    Население в общем очень бедное.

    Церква в Салинцах существовала уже в 1738 году. В книге «Трифологие» говорится, что просвитером в с. Салинцы в 1738 году был Осодорь Доронович. Потом за три года с 1758-1761 была построена новая церковь, но она сгорела.

     В 1777 году построена была снова Свято - Дмитриевская церква, деревъянная на каменной основе. В 1848 г. она была построена на средства казны с тръохкупольной на однокуполъну. О священниках с. Салинец известно, что в 1738 году был священником Осодарь Доронович, о котором пишется в книге «Трифологии».

     «Осодорь Доронович села Салинец просвитер при храме св. Дмитрия, году 1788 «. Он священствовал еще в 1760 г. Это видно с надписи на Евангилии о том, что оно получено от Лукиана Мельника при просвитере Захарии в том же году. Сколько лет священствовал Захарий, неизвестно.

     Старожилы говорят, что в Салинцах тогда священствовал и отец Калистратъ, фамилию его забыли, ровно сколько лет он священствовал наверно с конца 18 ст. до 1820года.

     Дальше Иоанн Сецинсъкий священствовал с 1820 г. по октябрь 1861 года. При нем было сделано замену земли церковной на помещенскую лучшую землю. Потом поменялись ище шесть священников. Церковной земли было 61 десятина 724 сотки. Причем помещения построены в 1897-1898 годах входили в земельный збор.

     В Салинцах до 1880 г. учили детей грамотности дяки, у которых учились в год от 5 до 7 детей не больше.

     С 1880 г. священник Петро Волковинский открыл школу грамотности.

     С 1888г. Эта школа уже называлась церковно - парафиалъная.

     Детей крестьян учили закону Божьему, церковнословьянскому читанию, церковному пению.

     Николаевская церковь была покрыта соломой, потом ее покрыли железом».

( Подольские епархиальные ведомости)

 

     У селі існує легенда про «гарячий камінь»: «Проходили війни. Була гайдамаччина. Лежали каміння — кругляки. Це були такі великі вали, де ховались козаки. В Брацлаві була турецька пекарня. Турки приходили з Тульчина. Біля цих валів вони нападали на козаків.

     На броді є каміння (гать називають). Цей брід нижче спускався, а на другім боці річки Буг був яр. І в цьому яру козаки теж ховались від турків. Сама центральна сила була за Немировом. На правому березі річки Буг, за селом, як іти в сторону с. Мар'янівки,є камінь. Його називають “гарячий”. А за кілька метрів є “гайдамацька хата ”. Там є хід знизу аж на гору. Цей хід служив для того, щоб стежити за ворогом і був разом і за комин. Варили їсти, а дим виходив через цей хід.

     А за «гарячий камінь» розповідають, що проходили турки з кіньми , везли золото і на них звалився цей камінь, або його швидше за все кинули зверху козаки. 1 ще була велика битва між турками і козаками, пролилось багато крові. Через це і називають «гарячий».

     (Розповідь жителя с. Салинці Юрчика Тимофія Єфремовича, 1900 року народження, що передалося від батька Єфрема 1871 р. н.)

     В селі були ткацькі верстати. Люди виробляли білизну. Сіяли прядиво і з нього пряли кужіль. На Коржові були фолюші. Туди звозили овечу шерсть, пряли її, товкли і одержували сукно.

     З камінчиків-плиточок робили жорна і розмелювали на муку крупу й зерно. Так на жорнах і мололи аж до побудови млинів.

     В селі діяла школа на 4 класи.

     Звістка про війну прийшла і в село Салинці 22 липня 1941 року село було захоплено. Натерпілись жителі від румунів, які господарювали в селі і грабували людей.

     Салинецькі підпільники, щоб не дати фашистам вивезти хліб, палили в селах Городниці, Самчинцях і Кароліні молотильні агрегати, знищували румунські транспортні засоби, кілька разів виводили з ладу телеграфно-телефонну лінію Брацлав — Гайсин, влаштовували катастрофу військового ешелону.

     З війни не повернулись в село 40 воїнів з Салинець і 29 воїнів з Мар'янівки. Свято шанують жителі села світлу пам’ять про героїв. На території сіл Салинець та Мар’янівки встановлено пам’ятники загиблим воїнам-односельчанам, на яких викарбувано імена загиблих. На сільському кладовищі встановлений надмогильний хрест невідомому радянському солдату.

     Після Перемоги в рідні села повернулись герої. В с. Салинці-51 чоловік, а в с. Мар'янівку - 39.

     Самовіддано допомагали фронту і тиловики, які внесли вагому частку в Перемогу. Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.» жителі села Салинець: Дружинська Леоніда Гедворівна, Овсянікова Марія Семенівна, Музика Віра Павлівна, Монастирська Софія Петрівна, Литвак Надія Прохорівна. На грудях Миколи Хомича Панасюка, жителя с. Салинці, поруч із орденами і медалями Великої Вітчизняної війни, виблискують медалі «За доблесну працю» в мирні роки; Кульчицька Ніна Миколаївна, жителька с. Салинці нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора, медаллю «Ветеран праці», знаком «Переможець соціалістичного змагання» і знаком «Ударник дев’ятої п’ятирічки», Добронецький Віктор Людвикович нагороджений орденом «Знак пошани» . В особі цих людей хочеться всім подякувати за працю. Багатьох немає вже в живих, але їхнє надбання, їхній приклад не раз ставав прикладом для молодшого покоління.

     Церква в селі збудована в 1916 році.

Свято-Дмитрівський храм   

     В 1995 році приїхала в село Ліман Надія Сергіївна, яка разом з сільським
головою Данилюк А.А., головою КСП «Родина» Гвалтюк С. К. та людьми села
Салинець потихеньку стали ремонтувати приміщення церкви. Ліман Н.С. вкладала кошти, доставляла матеріали, наймала робітників. В 2006 році було освячено приміщення реставрованого храму отцем Георгієм Хабло, який проводить богослужіння на свята по сьогоднішній час.

     Село має багатовікову історію,  А життя вписує все нові й нові сторінки.

     В 1990 році, з ініціативи сільського голови Данилюка Анатолія Адамовича і голови колгоспу Гвалтюка Сергія Кириловича поремонтовано частину приміщення        
початкової школи, яка не працювала з 1970 року, і відкрито знову. Але з роками дітей в селі стало менше і школу знову закрили.

     Після земельної реформи колгосп розформувався. Колгоспні будівлі і земля перейшли людям. їм видали майнові і земельні сертифікати. Земельні угіддя передали в оренду ТОВ «КХП «МИРІВ».

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь